Від енергетичної безпеки до водневих коридорів: дискусії FT Summit в Афінах

На Financial Times Energy Transition Summit в Афінах віцепрезидент Української водневої ради Олександр Рєпкін взяв участь у панельній дискусії «The hydrogen gateway – securing the East Med’s role in Europe’s next energy market» разом із представниками європейської промисловості та політиками.

Одним із головних висновків дискусії стало те, що Європа входить у значно складніший етап енергетичного переходу.

Перший етап був переважно зосереджений на цілях розвитку відновлюваної енергетики та зменшенні залежності від викопного палива. Наступний етап дедалі більше стосується значно складнішого завдання: як фізично з’єднати майбутні енергетичні системи між регіонами, галузями та країнами.

Саме тому дискусії навколо водневої інфраструктури стають настільки важливими. Східне Середземномор’я та Південно-Східна Європа вже сьогодні мають багато елементів, які можуть сформувати майбутні енергетичні коридори:

  • LNG-інфраструктуру
  • стратегічні порти та морські маршрути
  • транскордонні трубопровідні мережі
  • промислові кластери
  • географічну близькість між майбутніми центрами попиту та постачання

Головний виклик сьогодні полягає вже не лише у технологіях. Дедалі більше йдеться про координацію між урядами, інвесторами, операторами інфраструктури та промисловими споживачами.

Навіть в умовах війни Україна залишається частиною довгострокової енергетичної та промислової трансформації Європи. Майбутня інтеграція до регіональних коридорів водню, біометану, електроенергії та «зелених» палив може стати важливим елементом не лише декарбонізації, а й економічного відновлення, стійкості та глибшої європейської інтеграції.

Важливою темою саміту також стало зростання реалізму у підходах до декарбонізації. Дискусії показали, що Європа поступово відходить від спрощених підходів «одне рішення для всіх». Різні сектори, ймовірно, потребуватимуть різних комбінацій технологій, інфраструктурних моделей та часових рамок переходу.

У цьому контексті водень дедалі більше розглядається не як окремий сектор, а як частина значно ширшої промислової екосистеми, що поєднує енергетичну безпеку, транспорт, важку промисловість, торгівлю та конкурентоспроможність.